1987-08-09

Посвящение

Роману Рибiю.
Громадяни Українці,
Що нас спіткало?
Яке горе, чиї сльози,
Чи нам чогось мало?

Скільки будемо гноїти,
Свій корінь рубати?
Як ще довго будемо
Вкраїну обкрадати?

I на тім, якщо є світ той,
Старий козак плаче,
Бо помер, нас породивши,
Потомство ледаче.

Відцуралося козацтво
Від нас небораків.
Відцуралися й горілку
З горя п'ють козаки...

I Шевченко у могилі
Не раз матюкнеться,
На нерідну нашу душу
Глянувши вжахнеться.

Гоголь ще раз розум втратить,
Побачивши зраду.
Зраду маєм перед ними
Та не маєм ради...

Не болить тепер серденько
Нащадки на сало
Проміняли свою неньку,
Душу обікрали...

Схаменіться, бо Вкраїна
Все ще вам згадає!!!
Бо вона не продається
I силу ще має!

Комментариев нет:

Отправить комментарий